TR, FCGS, PD3, «зуб 409», ампутація коронки — у стоматологічному висновку багато слів, які незрозумілі без пояснення.
Тут вони зібрані простими словами, а за посиланням — детальний розбір теми.
Також: зубна емаль
Емаль — найтвердіша тканина організму, яка вкриває коронку зуба зовні. У собак і котів вона значно тонша, ніж у людини, а після прорізування зуба вже не відновлюється, тому відкол чи тріщина самі не заростуть. Під пошкодженою емаллю відкривається дентин, через який бактерії та подразники можуть дістатися до пульпи, тож навіть невеликий відкол варто показати ветеринарному лікарю-стоматологу.
Як влаштований рот собаки й кота →Також: відкритий дентин
Дентин — тверда жовтувата тканина під емаллю, яка становить основну масу зуба. Він пронизаний найтоншими канальцями, що ведуть до пульпи, тому відкритий дентин може бути чутливим і пропускати бактерії всередину зуба. Жива пульпа впродовж життя відкладає новий дентин зсередини: так стінки зуба з віком товщають, а при повільному стиранні в центрі зуба з’являється захисна коричнева пляма.
Як закривають відкритий дентин →Також: нерв зуба
Пульпа — жива м’яка тканина всередині зуба з нервами, судинами й клітинами, що утворюють дентин. Вона заповнює порожнину в коронці (пульпову камеру) і продовжується в кожному корені вузьким кореневим каналом, у який через верхівку кореня входять судини й нерв. Пульпа відчуває біль і живить зуб, тому коли вона відкрита після перелому, запалена чи загинула, зуб потребує лікування, навіть якщо тварина їсть як завжди.
Коли пульпа запалюється →Також: цемент зуба
Цемент — тонкий шар твердої тканини, що вкриває корінь зуба зовні, подібно до того як емаль вкриває коронку. У цемент вплітаються волокна періодонтальної зв’язки, тож саме через нього зуб тримається в кістці. Коли пародонтит руйнує прикріплення або ясна опускаються, цемент оголюється й на ньому швидко накопичуються наліт і камінь, а при резорбції зубів (TR) руйнування може починатися саме з цементу біля краю ясен.
Як пародонтит руйнує опору зуба →Також: видима частина зуба
Коронка — частина зуба над яснами, вкрита емаллю: саме її власник бачить, коли піднімає губу. Під яснами вона переходить у корінь, і в багатьох зубів, особливо ікол, корінь значно довший за коронку. Її не варто плутати зі штучною зубною коронкою — «ковпачком», яким захищають ослаблений зуб, а вираз «перелом коронки» означає, що відламалася видима частина зуба.
Будова і типи зубів →Також: корені зубів
Корінь — частина зуба, яка сидить у кістці щелепи під яснами й утримується там періодонтальною зв’язкою. Різці й ікла мають по одному кореню, а премоляри й моляри — від одного до трьох. Більша частина зуба схована під яснами, тому стан коренів і кістки навколо них видно лише на дентальних знімках.
Як дентальний рентген показує корені →Також: апекс, кінчик кореня
Верхівка кореня — його кінчик, через який у зуб входять судини й нерв пульпи. У молодої тварини вона ще широко відкрита й остаточно формується вже після прорізування постійного зуба, а стінки кореня в цей час тонкі. Коли пульпа інфікується чи гине, запалення виходить саме через верхівку в кістку, тому на знімку біля неї шукають темну зону періапікального ураження.
Як лікують канали зуба →Також: шийка зуба, CEJ
Емалево-цементна межа — лінія, де емаль коронки переходить у цемент кореня; у здорового зуба вона розташована трохи під краєм ясен. Від цієї лінії вимірюють, скільки прикріплення зуб утратив при пародонтиті, тому вона є орієнтиром у стоматологічній карті. Ділянка шийки зуба вразлива: тут накопичується наліт, а в котів саме тут нерідко видно перші ознаки резорбції зубів (TR).
Резорбція зубів у котів →Також: тканини навколо зуба, опорний апарат зуба
Пародонт — комплекс тканин, які оточують і утримують зуб: ясна, періодонтальна зв’язка, цемент кореня й альвеолярна кістка. Саме ці тканини уражає пародонтальна хвороба: спершу запалюються ясна (гінгівіт), а згодом руйнуються зв’язка й кістка (пародонтит). Схожі назви легко сплутати: «пародонтоз» у розмовній мові зазвичай означає той самий пародонтит, а пародонтологія — розділ стоматології, що лікує ці тканини.
Про лікування пародонту →Також: періодонт, періодонтальна щілина
Періодонтальна зв’язка — тонкий шар волокон між коренем і стінкою лунки, який підвішує зуб у кістці та пом’якшує навантаження, коли тварина розкушує їжу. У ній є судини й нервові закінчення, тому зуб відчуває тиск. На дентальному знімку зв’язка видна як тонка темна смужка навколо кореня — періодонтальна щілина: її розширення або зникнення допомагає розпізнати пародонтит, запалення біля верхівки чи резорбцію зубів (TR).
Пародонтит у котів →Також: лунка, альвеола
Альвеолярна кістка — частина щелепи, у якій розташовані лунки зубів (альвеоли). При пародонтиті запалення поступово її руйнує, і від того, скільки кістки залишилося навколо кореня, значною мірою залежить, чи можна зберегти зуб. Після видалення зуба лунка поступово заповнюється новою кісткою, а втрату кістки, якої не видно під яснами, показують дентальні знімки.
Навіщо тваринам дентальний рентген →Також: ясенна щілина
Ясенна борозна — неглибока щілина між краєм ясен і зубом, яка є в кожного здорового зуба. У собак її глибина зазвичай не перевищує кількох міліметрів, а в котів вона ще мілкіша. Саме в борозні накопичуються бактерії, з яких починається гінгівіт, а коли пародонтит руйнує прикріплення, борозна поглиблюється й перетворюється на пародонтальну кишеню.
Як починається гінгівіт →Також: прикріплена ясна, здорові ясна
Ясна — щільна слизова оболонка, яка охоплює шийки зубів і закриває доступ до кореня та кістки. Вільний ясенний край прилягає до зуба й утворює борозну, а нижче розташована прикріплена ясна, міцно зрощена з кісткою, яка далі переходить у рухливу слизову губ і щік. Здорові ясна рожеві (у багатьох тварин — із природними темними плямами пігменту), з рівним тонким краєм, не набряклі й не кровоточать від легкого дотику.
Якщо ясна червоні чи кровоточать →Також: слизова рота, пігментація в роті
Слизова оболонка вистилає щоки, губи, піднебіння, язик і дно ротової порожнини та є бар’єром між бактеріями рота й тканинами організму. Вона швидко загоюється, але виразки, опіки й травми на ній болючі. Багато собак і котів мають природні чорні чи коричневі плями пігменту на яснах, піднебінні або язиці: тривожним є не сам колір, а пляма, що з’явилася нещодавно, росте, піднімається над поверхнею чи кровоточить, — таку зміну оглядає лікар, а за потреби роблять біопсію.
Як влаштований рот: захисний бар’єр і кровопостачання →Також: передні зуби
Різці — дрібні передні зуби, по шість у верхній і нижній щелепі в собак і котів. Ними тварина підбирає дрібні шматочки, обгризає й перебирає шерсть під час догляду. Кістка навколо різців тонка, тому при пародонтиті, особливо в дрібних собак, вони можуть рано почати хитатися й випадати.
Якщо зуб хитається або випав →Також: ікло
Ікла — найдовші зуби, по два у верхній і нижній щелепі; ними тварина утримує здобич, іграшку чи предмет. Корінь ікла значно довший за видиму коронку, а верхнє ікло відділене від носової порожнини лише тонкою пластинкою кістки. Тому зламане ікло з відкритою пульпою, пародонтит біля ікла чи його видалення потребують ретельного лікування, щоб не залишилося болю чи сполучення з носом.
Якщо собака зламала ікло →Також: бічні зуби
Премоляри — зуби з гострими ріжучими краями позаду ікол, якими тварина відкушує й розрізає шматки. У собаки їх по чотири в кожній половині кожної щелепи, у кота — по три в кожній половині верхньої і по два — нижньої. Перші премоляри собак не мають тимчасових попередників і в дрібних та брахіцефальних порід можуть не прорізатися, а в короткомордих тварин премоляри нерідко стоять скупчено чи повернуто, через що між ними легше затримується наліт.
Зуби у брахіцефалів →Також: кутні зуби, задні зуби
Моляри — найзадніші зуби, які прорізуються одразу постійними: серед тимчасових зубів молярів немає. У собаки в кожній половині верхньої щелепи по два моляри, а нижньої — по три, і їхня широка горбиста поверхня допомагає роздрібнювати їжу. У кота лише по одному моляру в кожній половині кожної щелепи, а в собак у ямках і борознах на жувальній поверхні молярів може розвиватися карієс.
Карієс у собаки →Також: карнасіальний зуб, зуб 108, великий верхній задній зуб
Хижі зуби — найбільші ріжучі зуби: верхній четвертий премоляр (108 і 208) і нижній перший моляр (309 і 409), які змикаються як ножиці, коли тварина розкушує великі шматки. Верхній хижий зуб у собак має три корені, що лежать близько до ділянки під оком, тому запалення біля них може проявитися припухлістю чи норицею під оком. Ці зуби можуть ламатися від надто твердих кісток, рогів чи каміння, і такий перелом потребує знімка й лікування.
Чому зуб дає припухлість під оком →Також: молочний зуб, зміна зубів
Тимчасові (молочні) зуби — перший набір зубів: у цуценят їх 28, і вони прорізуються приблизно з 3–6 тижнів, у кошенят — 26, приблизно з 2–6 тижнів. Приблизно з 4 до 7 місяців їх змінюють постійні зуби: корінь тимчасового зуба розсмоктується, і він випадає. Тимчасові зуби тонкі й гострі, а під ними формуються зачатки постійних, тому зламаний тимчасовий зуб чи такий, що не випав вчасно, потребує огляду.
Коли в цуценят міняються зуби →Також: дорослі зуби
Постійні зуби прорізуються на місці тимчасових приблизно з 4 до 7 місяців: у дорослої собаки їх 42, у кота — 30, незалежно від породи й розміру. Другої заміни не буде, тому зламаний, втрачений чи видалений постійний зуб уже не відросте. У молодої тварини постійний зуб усередині ще «дозріває»: пульпа широка, а стінки кореня тонкі й поступово товщають, і це враховують, коли обирають лікування після перелому.
Скільки зубів у собаки і кота →Також: скільки зубів у собаки, скільки зубів у кота
Зубна формула — короткий запис кількості зубів кожного типу в одній половині рота: I — різці, C — ікла, P — премоляри, M — моляри, а в кожній парі перше число означає верхню щелепу, друге — нижню. Для постійних зубів собаки це 2 × (I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3) = 42, для кота — 2 × (I 3/3, C 1/1, P 3/2, M 1/1) = 30, а тимчасові зуби позначають малими літерами. Якщо в роті менше чи більше зубів, ніж за формулою, причину з’ясовують на дентальному знімку: зуб може бути непрорізаним, втраченим, залишеним коренем або зайвим.
Зубна формула зі схемою →Також: нормальний прикус, змикання зубів
Оклюзія — те, як зуби верхньої та нижньої щелепи змикаються між собою. Нормою для більшості собак і котів є ножицеподібний прикус: верхні різці стоять трохи попереду нижніх і торкаються їх, нижнє ікло заходить у проміжок між верхнім третім різцем і верхнім іклом, а премоляри собак при закритому роті чергуються, не впираючись один в одного. Під час огляду найважливіше, чи не травмують зуби ясна, піднебіння, губи або інші зуби, бо саме тоді відхилення від норми потребує лікування.
Якщо зуби не змикаються →Також: СНЩС, суглоб щелепи
Скронево-нижньощелепний суглоб з’єднує нижню щелепу з черепом із кожного боку, попереду від вуха, і дає змогу відкривати й закривати рот. У собак і котів він працює переважно як шарнір, тому щелепа рухається в основному вгору-вниз. Біль під час відкривання рота, неможливість закрити чи відкрити рот або асиметрія щелеп після травми можуть бути ознаками ураження суглоба, вивиху чи перелому, і для оцінки зазвичай потрібна КТ.
Якщо тварина не може закрити рот →Також: слина, слинотеча
Слинні залози виробляють слину, яка змочує їжу, змиває її залишки й частково нейтралізує кислоти; у собак і котів є кілька пар великих залоз — зокрема біля вуха, під нижньою щелепою, під язиком і під оком, — а також дрібні залози в слизовій. Посилена слинотеча частіше пов’язана не із самими залозами, а з болем у роті: переломом зуба, стоматитом, стороннім тілом, а також із нудотою чи отруєнням. Якщо ж пошкоджена сама залоза чи її протока, слина може накопичуватися в тканинах і утворювати слинне мукоцеле.
Якщо з’явилася слинотеча →Також: піднебіння, піднебінні складки
Піднебіння — «дах» ротової порожнини, який відділяє її від носа. Передня частина, тверде піднебіння, має кісткову основу й вкрита поперечними складками слизової, а позаду воно переходить у м’яке піднебіння без кістки, яке під час ковтання закриває вхід у носоглотку. Отвір чи розщілина в піднебінні, вроджені або після травми, як-от падіння кота з висоти, сполучають рот із носом, тому тварина чхає, а їжа чи рідина можуть потрапляти в ніс.
Кіт випав із вікна: травма піднебіння →Також: нерв нижньої щелепи, підочноямковий нерв
Усередині нижньої щелепи проходить канал, у якому лежать нижній альвеолярний нерв і судини, що живлять нижні зуби; верхні зуби отримують нервові гілки від верхньощелепного нерва, зокрема підочноямкового. Саме біля цих нервів виконують місцеві стоматологічні блоки. У дрібних собак корені нижнього першого моляра займають значну частину висоти щелепи й лежать дуже близько до каналу, тому видалення цього зуба потребує обережності та знімків, щоб не пошкодити нерв і не зламати ослаблену кістку.
Нерви й судини ротової порожнини →Також: КОХАТ, СОНАТ
COHAT (Comprehensive Oral Health Assessment and Treatment) — комплексна оцінка здоров’я ротової порожнини та лікування під загальною інгаляційною анестезією. Протокол включає огляд кожного зуба, пародонтальне зондування, дентальну рентгенографію всього рота, стоматологічну карту, очищення над і під яснами та полірування, а лікування виконують за клінічними показаннями. Це більше, ніж чистка зубів: значна частина знахідок розташована під яснами й видна лише під час зондування та на знімках. КОХАТ і СОНАТ — інші написання або прочитання тієї самої абревіатури.
Детальніше про COHAT →Також: дентальний рентген, рентген зубів
Дентальна рентгенографія — знімки зубів спеціальним дентальним рентгеном, зроблені під анестезією так, щоб було видно кожен зуб разом із коренями. Повний комплект знімків охоплює всю ротову порожнину, а не лише зуб, який турбує. Під яснами розташована значна частина зуба, тому лише знімки показують втрату кістки, резорбцію коренів, запалення біля верхівки кореня, непрорізані зуби та залишки коренів.
Детальніше про дентальну рентгенографію →Також: пародонтологічне зондування
Пародонтальне зондування — вимірювання глибини щілини між яснами та зубом тонким тупим інструментом із міліметровими позначками. Зонд обережно вводять у кількох точках навколо кожного зуба й записують глибину, кровоточивість, рецесію ясен і ураження фуркації. Так виявляють пародонтальні кишені, яких зовні не видно, тому зондування є обов’язковою частиною COHAT і виконується під анестезією.
Детальніше про пародонтологію →Пародонтальна кишеня — патологічно поглиблений простір між яснами та коренем зуба, що утворюється, коли пародонтит руйнує зв’язку й кістку навколо кореня. У кишені накопичуються наліт і бактерії, до яких не дістає зубна щітка, тому запалення в ній триває. Глибину кишені вимірюють зондом, а тактику — глибоке очищення, регенеративне лікування чи видалення зуба — обирають разом із даними дентальних знімків.
Детальніше про пародонтит у котів →Також: ясна опустилися, оголений корінь
Рецесія ясен — зміщення краю ясен до верхівки кореня, через яке оголюється корінь і зуб здається «довшим». Це ознака втрати опори зуба, найчастіше через пародонтит, навіть якщо глибокої кишені поряд немає. Під час COHAT рецесію вимірюють зондом і враховують разом із глибиною кишень, щоб визначити стадію пародонтальної хвороби.
Детальніше про лікування пародонтиту →Фуркація — ділянка між коренями багатокореневого зуба, наприклад премоляра чи моляра. Коли пародонтит руйнує там кістку, зонд проходить між коренями: F1 — менше ніж до половини ширини зуба, F2 — більше ніж до половини, але не наскрізь, F3 — наскрізь. Що вищий ступінь, то гірший прогноз для збереження зуба, а наскрізне ураження (F3) відповідає пізній стадії пародонтиту.
Детальніше про пародонтит у собак →Також: хитається зуб
Рухомість зуба оцінюють за шкалою AVDC: M0 — норма, M1 — легка, M2 — помірна, M3 — виражена або вертикальна рухомість. Найчастіше зуб хитається через втрату кістки при пародонтиті, але причиною може бути й перелом кореня, резорбція чи травма щелепи. Тимчасові зуби під час зміни хитаються нормально, а постійний зуб, що хитається, потребує огляду та знімка.
Якщо зуб хитається →Також: зубна карта, дентальна карта
Стоматологічна карта — запис стану кожного зуба за номерами системи Тріадана: відсутні зуби, глибина кишень, рецесія, рухомість, переломи, резорбція й виконане лікування. Її заповнюють під час COHAT разом із даними знімків. Карта дозволяє точно порівняти стан ротової порожнини під час наступних оглядів і пояснити власнику, що зроблено з кожним зубом.
Що входить у COHAT →Також: номер зуба, зуб 108
Кожен зуб позначають тризначним номером: перша цифра — квадрант (1 — верхня щелепа справа, 2 — верхня зліва, 3 — нижня зліва, 4 — нижня справа, а 5–8 — ті самі квадранти для тимчасових зубів), дві наступні — позиція зуба від 01 до 11, рахуючи від середини щелепи. Сторону визначають з боку самої тварини, а номер ікла завжди закінчується на 04, першого моляра — на 09. Так, у собаки 104 — верхнє праве ікло, а 409 — нижній правий перший моляр. У котів зубів менше, але номери не зсувають: відсутні позиції пропускають, тому, наприклад, зуба 105 у кота немає.
Схема зубів і їхні номери →Також: гістологічне дослідження
Біопсія — забір шматочка тканини або всього утворення, а гістологія — дослідження цієї тканини під мікроскопом. Остаточно визначити, чим є утворення в ротовій порожнині — запаленням, доброякісною чи злоякісною пухлиною, — може лише гістологія, бо зовні вони бувають схожими. Від результату залежать обсяг операції та подальші кроки, для яких можуть знадобитися КТ чи консультація онколога.
Про новоутворення ротової порожнини →Також: втрата кістки навколо зуба, втрата прикріплення ясен
Втрата прикріплення — те, наскільки зв’язка й кістка, що утримують зуб, зруйновані пародонтитом. Її вимірюють зондом від емалево-цементної межі: якщо ясна опустилися, до глибини кишені додають рецесію, і отримане число називають рівнем клінічного прикріплення (CAL). Саме ця величина разом зі знімками, а не глибина кишені чи кількість каменю окремо, визначає стадію пародонтиту від PD2 до PD4.
Стадії пародонтиту у собак →Також: стоматологічний зонд, експлорер
Експлорер — тонкий загострений інструмент, яким ветеринарний лікар-стоматолог обстежує поверхню кожного зуба під анестезією. Ним відчувають шорсткі ділянки, м’який дентин при карієсі, дефекти резорбції біля краю ясен і перевіряють, чи не відкрита пульпа в місці перелому. На відміну від пародонтального зонда з тупим кінчиком і міліметровими позначками, експлорер не вимірює кишені, тому під час COHAT використовують обидва інструменти.
Карієс чи резорбція у кота →Також: КТ голови, конусно-променева КТ, CBCT, 3D-знімок
Комп’ютерна томографія — тривимірне рентгенівське дослідження, яке показує кістки черепа й щелеп у зрізах, без накладання однієї структури на іншу; конусно-променева КТ (КПКТ) — її різновид, зручний саме для зубів і щелеп. КТ допомагає оцінити складні переломи щелеп, суглоб щелепи, поширення пухлини в кістку та носову порожнину. Тварина під час дослідження має лежати нерухомо, тому його проводять під седацією чи анестезією, а для окремих зубів КТ зазвичай доповнює, а не замінює дентальні знімки.
Діагностика переломів щелеп →Також: ТАБ, пункція утворення
Цитологія — дослідження окремих клітин під мікроскопом: їх набирають тонкою голкою з утворення чи лімфовузла або знімають відбиток із поверхні виразки. Це швидше й простіше за біопсію і може підказати, чи це запалення, чи пухлина певного типу. Проте утворення в роті бувають запалені чи вкриті виразками, і зразок не завжди дає відповідь, тому остаточний діагноз і план лікування здебільшого будують на гістології, а цитологію лімфовузлів використовують, щоб перевірити, чи не поширилася пухлина.
Як діагностують утворення на яснах →Також: зубний наліт, бактеріальна плівка
Наліт — м’яка липка плівка з бактерій, яка щодня утворюється на поверхні зубів, особливо біля краю ясен. Саме наліт спричиняє гінгівіт і пародонтит, а бактерії з нього проникають під ясна. Його можна видалити зубною щіткою, але якщо цього не робити, наліт мінералізується й перетворюється на зубний камінь.
Як наліт спричиняє гінгівіт →Також: зубні відкладення
Зубний камінь — мінералізований наліт: тверді жовто-коричневі відкладення на зубах. Його шорстка поверхня утримує ще більше нальоту, а зубною щіткою чи пастами камінь не прибрати. Важливіше за видимий камінь те, що відбувається під яснами, тому кількість каменю не показує стадію хвороби, а зняття видимого каменю без анестезії не лікує пародонтит.
Детальніше про зубний камінь →Також: запалення ясен, червоні ясна
Гінгівіт — запалення ясен: вони червоніють, набрякають, можуть кровоточити, з’являється неприємний запах. Найчастіше його спричиняє наліт, і на цій стадії (PD1) кістка навколо зуба ще ціла, тож процес зворотний після професійного очищення й регулярного домашнього догляду. У котів червоні ясна бувають також при резорбції зубів (TR), хронічному гінгівостоматиті та ювенільному гінгівіті.
Детальніше про гінгівіт →Також: пародонтоз, пародонтальна хвороба
Пародонтит — запалення, яке з ясен поширюється глибше й руйнує тканини, що утримують зуб: зв’язку, цемент кореня й кістку. Утрачене прикріплення саме не відновлюється, тому утворюються кишені, рецесія ясен, зуби починають хитатися й випадати. Тварина може продовжувати їсти навіть із болючим пародонтитом, а лікування залежить від стадії: глибоке очищення під яснами, регенеративне лікування в окремих випадках або видалення зуба.
Детальніше про пародонтит →Також: стадії пародонтиту
Стадію визначають окремо для кожного зуба за класифікацією AVDC: PD0 — норма; PD1 — гінгівіт без втрати кістки, зворотна стадія; PD2 — ранній пародонтит із втратою до 25 % прикріплення; PD3 — помірний, 25–50 %; PD4 — пізній, понад 50 %. Відсоток рахують від довжини кореня, а в багатокореневих зубах стадію підвищує й ураження фуркації. Зовні PD2 і PD3 бувають схожі на звичайний гінгівіт, тому стадію не можна визначити за виглядом ясен чи кількістю каменю — лише за зондуванням і дентальними знімками під анестезією.
Стадії пародонтиту докладно →Також: FORL (застаріла назва), «карієс» у кота
Резорбція зубів (TR) — поступове руйнування твердих тканин зуба власними клітинами організму; у котів вона трапляється часто, буває й у собак, а причина остаточно не з’ясована. Стадії 1–5 описують глибину: від невеликого дефекту цементу чи емалі (1) через ураження дентину (2) і пульпи (3) до значного руйнування коронки (4) та стану, коли коронки вже немає, а залишки кореня видно лише на знімку (5). Тип визначають на дентальному знімку: при типі 1 корінь зберігає контури й канал, при типі 2 він заміщується кісткоподібною тканиною, тип 3 поєднує обидва. Процес незворотний і болючий, пломби не допомагають, тому зуб видаляють, а ампутацію коронки виконують лише для коренів типу 2 за суворих умов.
Детальніше про резорбцію →Також: стоматит у кота, каудальний стоматит
FCGS — хронічне виражене запалення ясен і слизової ротової порожнини в котів, особливо в глибині рота, по боках від кореня язика. Вважають, що це надмірна імунна реакція на бактерії нальоту, можливо, за участі вірусів, але причина остаточно не з’ясована. Це дуже болісний стан: з’являються слинотеча, запах, кров у слині, кіт неохоче їсть і менше доглядає за шерстю. Основне лікування з доведеною ефективністю — видалення зубів (частини чи всіх) з контролем знімками, а ліки самі по собі дають лише тимчасове полегшення.
Детальніше про стоматит у котів →Також: ювенільний гіперпластичний гінгівіт
Ювенільний гінгівіт — виражене запалення ясен у частини молодих котів, яке з’являється в період прорізування постійних зубів або невдовзі після нього, інколи разом із розростанням ясен. Ясна яскраво-червоні, набряклі, кровоточать під час їжі, з’являється запах. Причини такої реакції остаточно не з’ясовані, а без лікування вона може переходити в пародонтит уже в молодому віці, тому потрібні професійне очищення, ретельний домашній догляд, частіші контрольні огляди, а за клінічними показаннями — гінгівектомія.
Про зуби та ясна кошенят →Пульпіт — запалення пульпи, тобто живої тканини всередині зуба з нервами й судинами. Його спричиняють перелом із відкриттям пульпи, глибокий карієс чи резорбція, а також удар по зубу навіть без видимого перелому. Тварини часто приховують біль, а без лікування пульпа гине й запалення переходить на кістку біля верхівки кореня, тому зуб зберігають вітальною пульпотомією чи лікуванням каналів або видаляють.
Детальніше про пульпіт →Також: мертвий зуб, неживий зуб, потемнілий зуб
Некроз пульпи — загибель живої тканини всередині зуба після перелому, удару чи інфекції. Після травми зуб може спершу порожевіти, а згодом стати фіолетовим, сірим чи коричневим, хоча інколи колір не змінюється. Мертва пульпа стає джерелом інфекції для кістки навколо кореня, тому такий зуб потребує дентального знімка й лікування каналів або видалення.
Чому зуб змінив колір →Також: абсцес кореня, флюс, гранульома кореня
Періапікальне ураження — запалення в кістці навколо верхівки кореня, яке найчастіше виникає через інфіковану або мертву пульпу. На знімку воно виглядає як темна зона біля кореня, а зовні може довго нічим не проявлятися. Інколи з’являються припухлість під оком чи на щелепі, нориця на шкірі або яснах. Джерело запалення прибирають лікуванням каналів або видаленням зуба — самі антибіотики причину не усувають.
Припухлість під оком через зуб →Також: зламаний зуб, відкрита пульпа
При неускладненому переломі відламалися емаль і дентин, але пульпа закрита, а при ускладненому пульпа відкрита — у місці перелому видно рожеву, червону чи темну крапку. Відкрита пульпа болить і неминуче інфікується, тому такий зуб потребує лікування: вітальної пульпотомії, якщо перелом свіжий, лікування каналів або видалення. Неускладнений перелом теж перевіряють знімком, а відкритий дентин за клінічними показаннями закривають реставрацією.
Що робити, якщо зуб зламався →Також: подвійні ікла, тимчасові зуби, що не випали
Персистентний тимчасовий зуб — зуб, який не випав, коли поруч уже прорізується постійний, через що в одному місці стоять два зуби, найчастіше ікла. Це поширено в дрібних порід собак. Тимчасовий зуб відхиляє постійний у неправильне положення, спричиняє скупченість і затримку нальоту, тому його видаляють одразу, щойно це помічено, — обережно, з повним коренем і контролем знімка.
Якщо не випали тимчасові зуби →Також: ретинований зуб, бракує зуба
Непрорізаний зуб залишається в кістці або під яснами, і зовні здається, що його просто немає; найчастіше це перші премоляри в дрібних і брахіцефальних собак. Відрізнити відсутній зуб від непрорізаного можна лише на дентальному знімку. Навколо непрорізаного зуба може сформуватися зубовмісна кіста, яка непомітно руйнує кістку щелепи, тому такий зуб зазвичай видаляють, а якщо кіста вже є — разом з її оболонкою, яку відправляють на гістологію.
Детальніше про непрорізаний зуб →Також: неправильний прикус, недокус, перекус
Малоклюзія — неправильне змикання зубів або щелеп, яке AVDC поділяє на чотири класи. MAL1 — щелепи нормальної довжини, але окремі зуби стоять неправильно; MAL2 — нижня щелепа коротша за верхню («недокус»); MAL3 — нижня щелепа довша («перекус»); MAL4 — асиметрія щелеп. Клас лише описує прикус, а лікування потрібне тоді, коли зуби травмують ясна, піднебіння чи інші зуби або заважають нормальній зміні зубів.
Неправильний прикус у цуценят →Також: ікло впирається в піднебіння, base-narrow canines
Лінгвоверсія — нахил нижніх ікол усередину, до язика, через який вони впираються в ясна чи піднебіння за верхніми іклами. Це болить, залишає ранки та ямки, а згодом може утворити глибокий дефект аж до сполучення з носовою порожниною. Часто таке трапляється в цуценят через тимчасові ікла, що не випали, або вузьку нижню щелепу, і що раніше проведено огляд, то більше варіантів лікування: від видалення тимчасових ікол до ортодонтичної корекції.
Якщо ікло впирається в піднебіння →Також: дефект емалі, плями на зубах
Гіпоплазія емалі — недорозвинення емалі, коли під час формування постійних зубів її утворилося замало або вона неповноцінна. Причиною буває висока температура чи інфекція в молодої тварини, зокрема чума м’ясоїдних, або травма тимчасового зуба. Такі зуби мають шорсткі ділянки, ямки й коричневі плями, на них легше затримується наліт, а відкритий дентин може бути чутливим, тому зуби перевіряють знімком і за клінічними показаннями закривають реставрацією.
Кейс: реставрація ікла при дефекті емалі →Також: стерті зуби
Атриція — стирання від контакту зуба з зубом при неправильному прикусі, абразія — від зовнішніх предметів: тенісних м’ячів, каменів, прутів клітки, надто твердих жувальних виробів. Коли зуб стирається повільно, пульпа встигає відкласти захисний дентин, який видно як коричневу пляму в центрі. Якщо стирання швидке, пульпа може відкритися чи загинути, тому стерті зуби перевіряють зондом і дентальним знімком.
Детальніше про стерті зуби →Також: дірка в зубі
Карієс — руйнування емалі й дентину кислотами, які бактерії нальоту виробляють із цукрів і крохмалю їжі. У собак він буває найчастіше в ямках і борознах на жувальній поверхні великих задніх зубів і виглядає як темна пляма чи дірка з м’яким дентином. У котів справжній карієс — не типова знахідка, і «дірка» в котячому зубі зазвичай виявляється резорбцією (TR). Залежно від глибини карієс лікують реставрацією, лікуванням каналів або видаленням зуба.
Детальніше про карієс у собак →Також: ороназальне сполучення, нориця між ротом і носом
Ороназальна фістула — отвір між ротовою та носовою порожниною. Найчастіше вона з’являється, коли тяжкий пародонтит руйнує тонку кістку з боку піднебіння біля верхнього ікла, а також після видалення зуба, травми чи через пухлину. Тварина чхає, з носа бувають виділення, інколи з кров’ю чи з одного боку, а самостійно такий отвір не загоюється й потребує хірургічного закриття клаптем.
Детальніше про ороназальну фістулу →Також: наріст на яснах, утворення на яснах
Епуліс — загальна описова назва утворень на яснах, які частіше трапляються в собак. Частина з них доброякісні, наприклад периферична одонтогенна фіброма, але акантоматозна амелобластома проростає в кістку, а зовні такі утворення можуть нагадувати злоякісну пухлину. Тому вид утворення визначає лише гістологія, і від неї залежить, наскільки широко його треба видаляти.
Утворення на яснах: діагностика →Також: індолентна виразка, виразка на губі у кота, rodent ulcer
Еозинофільний гранульоматозний комплекс — група схожих реакцій шкіри та слизової рота в котів: індолентна виразка верхньої губи, щільні вузлики в роті чи на підборідді та еозинофільні бляшки на шкірі. За ним часто стоїть алергія на бліх, корм чи чинники довкілля, але в частини котів причину не знаходять. Схоже можуть виглядати травма від зуба, стоматит і пухлини, тому виразку, що не загоюється, перевіряють біопсією, а для лікування алергії може знадобитися дерматолог.
Детальніше про виразку на губі →Також: неприємний запах із рота
Галітоз — стійкий неприємний запах із рота. Найчастіша причина — бактерії нальоту й зубного каменю при гінгівіті та пародонтиті, але запах дають і резорбція, переломи зубів, стоматит, пухлини, сторонні тіла, а запах ацетону чи сечі може вказувати на хвороби інших органів. Спреї й добавки лише маскують запах, тому потрібен огляд, щоб знайти причину.
Якщо з рота неприємно пахне →Також: CCUS, виразковий стоматит у собаки, «дзеркальні» виразки
CUPS, або CCUS, — хронічне запалення слизової ротової порожнини в собак: болючі виразки з’являються там, де щока чи губа торкаються зубів із нальотом, тому їх ще називають «дзеркальними». Вважають, що це надмірна імунна реакція на бактерії нальоту, хоча причина остаточно не з’ясована, а схоже можуть виглядати й інші хвороби, тому діагноз за клінічними показаннями підтверджують біопсією. Собака має сильний запах із рота, слинотечу й біль під час їжі. Лікування поєднує професійне очищення, дуже ретельний щоденний контроль нальоту вдома й видалення зубів, біля яких утворюються виразки, а його обсяг визначає ветеринарний лікар-стоматолог.
Стоматит у собаки →Також: папіломи в роті, бородавки в роті у собаки
Папіломатоз — доброякісні нарости, схожі на дрібну цвітну капусту, на губах, яснах, язиці чи піднебінні, які спричиняє папіломавірус собак. Здебільшого він буває в молодих собак і передається від собаки до собаки при контакті, а людям і котам цей вірус не передається. У багатьох собак папіломи зникають самі в міру того, як формується імунітет, але якщо їх багато, вони заважають їсти, кровоточать, не минають або з’явилися в дорослої собаки, потрібен огляд, а за клінічними показаннями — видалення та гістологія.
Папіломи в роті у собаки →Також: злоякісна меланома, чорне утворення в роті
Злоякісна меланома — одна з основних злоякісних пухлин ротової порожнини в собак, яку виявляють переважно в літніх тварин. Вона може бути чорною, сірою, рожевою або взагалі без пігменту, може швидко рости й поширюватися в лімфовузли та легені. На відміну від природних плоских пігментних плям, які роками не змінюються, тривожними ознаками є утворення, що росте, піднімається над поверхнею, кровоточить чи з’явилося нещодавно; діагноз ставлять лише за гістологією, а план лікування — після оцінки поширення пухлини.
Пігментна пляма чи меланома →Також: SCC, плоскоклітинна карцинома
Плоскоклітинний рак — злоякісна пухлина зі слизової оболонки, яка буває і в собак, і в котів. У котів він може виглядати як виразка, що не загоюється, припухлість ясен або щелепи, хитання зубів чи утворення під язиком, тому його легко сплутати з пародонтитом чи стоматитом. Пухлина може проростати в кістку, тому важливі рання біопсія, оцінка поширення та обговорення варіантів лікування, зокрема хірургічного видалення з частиною щелепи, з ветеринарним онкологом.
Новоутворення ротової порожнини →Також: саркома в роті
Фібросаркома — злоякісна пухлина зі сполучної тканини, яка в роті з’являється переважно на яснах чи піднебінні; у собак її частіше виявляють у великих порід. Вона росте як щільне утворення й глибоко проростає в навколишні тканини та кістку, тому після неповного видалення може з’являтися знову. Інколи під мікроскопом вона виглядає менш агресивною, ніж поводиться насправді, тому гістологію оцінюють разом із даними КТ, а лікування зазвичай потребує широкого видалення з частиною щелепи.
Пухлини ротової порожнини →Також: акантоматозний епуліс (стара назва), CAA
Акантоматозна амелобластома — пухлина собак, що походить із клітин, які беруть участь у формуванні зубів, і зазвичай росте на яснах, часто в передній частині нижньої щелепи. Вона не дає метастазів, тож вважається доброякісною, але проростає в кістку щелепи й може зміщувати та розхитувати зуби. Через це її видаляють разом із запасом кістки, наприклад частковою мандибулектомією чи максилектомією, а точний тип утворення визначає лише гістологія.
Епуліс у собаки →Також: фіброматозний епуліс, осифікуючий епуліс, POF
Периферична одонтогенна фіброма — доброякісне щільне утворення на яснах, яке походить із тканин навколо зуба, зокрема періодонтальної зв’язки, і здебільшого трапляється в собак. Вона росте повільно, у ній можуть відкладатися кісткоподібні чи зубоподібні включення, а в кістку щелепи, на відміну від акантоматозної амелобластоми, не проростає. Щоб зменшити ризик повторного росту, її видаляють разом із прилеглою тканиною, а інколи й із зубом, від якого вона росте, і обов’язково відправляють на гістологію.
Які бувають епуліси →Також: розрослися ясна, ясна наростають на зуби
Гіперплазія ясен — розростання тканини ясен, через яке вони потовщуються й частково закривають коронки зубів. Схильність до неї буває спадковою, зокрема в боксерів, а також її можуть спричиняти хронічне запалення й деякі ліки, тому про всі препарати, які отримує тварина, варто сказати лікарю. Під розрослими яснами утворюються хибні кишені з нальотом, а схоже може виглядати й пухлина, тому тканину видаляють гінгівектомією й за клінічними показаннями відправляють на гістологію.
Якщо на яснах наріст →Також: сіалоцеле, пухир під язиком, м’яка шишка під щелепою
Слинне мукоцеле — скупчення слини в тканинах, коли вона витікає з пошкодженої слинної залози чи протоки; частіше його бачать у собак. Воно виглядає як м’яка, зазвичай безболісна припухлість під щелепою чи на шиї, під язиком — тоді його називають ранулою — або в стінці глотки, де воно може заважати ковтанню й диханню. Прокол лише тимчасово зменшує припухлість, тому, щоб вона не поверталася, зазвичай хірургічно видаляють уражені залози.
Хірургічна стоматологія →Також: «вовча паща», розщеплення піднебіння
Розщілина піднебіння — щілина в твердому чи м’якому піднебінні, через яку ротова порожнина сполучається з носовою. Вроджена розщілина помітна вже в новонароджених: молоко витікає з носа під час смоктання, малюк погано набирає вагу й може вдихати їжу, що загрожує запаленням легень. Набута розщілина виникає після травми, наприклад у кота, який упав із висоти, і так само, як і вроджена, потребує огляду та хірургічного закриття, терміни якого визначає лікар.
Стоматологія цуценят і кошенят →Також: зуб зрушився, вибили зуб, люксація, авульсія
Вивих (люксація) — зміщення зуба в лунці після удару: зуб хитається, нахилений, вбитий у кістку чи висунутий, а при повному вивиху (авульсії) він повністю випадає з лунки. Це невідкладний стан: вибитий зуб тримають за коронку, не торкаючись кореня, не чистять, кладуть у молоко чи фізіологічний розчин, щоб корінь не висох, і якнайшвидше везуть тварину до лікаря. Шанс зберегти зуб залежить від того, скільки часу минуло й чи вцілів корінь, а надалі такий зуб потребує контрольних знімків і, як правило, лікування каналів.
Перша допомога, якщо вибили зуб →Також: тріснув корінь, коронково-кореневий перелом
Перелом кореня — тріщина чи лінія перелому в частині зуба, схованій у кістці, найчастіше після удару, падіння чи гризіння чогось надто твердого. Зовні зуб може виглядати цілим і лише трохи хитатися, тому такий перелом видно тільки на дентальному знімку. Якщо лінія перелому йде від коронки під ясна (коронково-кореневий перелом), уламок нерідко рухається й болить, а тактику — від спостереження й шинування до видалення уламків чи зуба — обирають за рівнем перелому і станом пульпи.
Травми зубів і щелеп →Також: залишок кореня, корінь під яснами
Залишений корінь — частина кореня, що лишилася в кістці після перелому зуба, резорбції або неповного видалення; зверху ясна можуть повністю загоїтися, і зуб здається просто відсутнім. Такий корінь може бути джерелом запалення, болю, нориці чи абсцесу, тому відсутній зуб перевіряють на дентальному знімку. Зазвичай залишки коренів видаляють, а залишити їх під контролем знімків можна лише за суворих умов — наприклад, коли корінь при резорбції зубів (TR) типу 2 уже заміщується кісткою без ознак запалення.
Як видаляють зуби та корені →Також: зайвий зуб, гіпердонтія
Надкомплектні зуби — зуби понад норму зубної формули; здебільшого це додаткові різці чи премоляри, і бувають вони як у собак, так і в котів. Якщо місця достатньо й зуби здорові, лікування може не знадобитися, але скупчені зуби затримують наліт і сприяють пародонтиту, тож тоді зайвий зуб за клінічними показаннями видаляють. У молодої тварини «зайвим» нерідко виявляється тимчасовий зуб, що не випав, тому спершу зуби розрізняють на знімку.
Чому зубів буває більше →Також: олігодонтія, не виріс зуб, бракує зубів
Гіподонтія — вроджена відсутність одного чи кількох зубів, коли їхні зачатки взагалі не сформувалися; якщо зубів бракує багато, кажуть про олігодонтію. Зовні її неможливо відрізнити від зуба, який не прорізався й залишився в кістці, або від залишеного кореня, а ці стани вже потребують лікування. Тому, коли в роті бракує зуба, роблять дентальний знімок, а справжня гіподонтія зазвичай лікування не потребує.
Якщо бракує зуба →Також: ікло «виросло», ікло висувається, видовжене ікло в кота
Екструзія — поступове висування ікла з лунки, через яке власники кажуть, що ікло в кота «стало довшим»: оголюється корінь, а кістка навколо нього може потовщуватися. Найчастіше йдеться про верхні ікла, і цей стан пов’язують із запаленням кістки навколо кореня та пародонтитом, інколи разом із резорбцією зубів (TR). Висунуте ікло може хитатися, травмувати нижню губу й накопичувати наліт, тому його оцінюють за зондуванням і знімками, а лікують пародонтальною терапією або видаленням.
Чому в кота випадають зуби →Також: інфекція кістки щелепи, запалення кістки
Остеомієліт — інфекційне запалення кістки щелепи, за якого частина кістки може загинути й відокремитися (секвестр). Він розвивається на тлі тяжкого пародонтиту, інфікованих коренів, відкритих переломів, укусів чи ускладнень після операцій і проявляється болем, набряком, норицями з гноєм і хитанням зубів. На знімках остеомієліт буває схожим на пухлину, тому за клінічними показаннями роблять біопсію, а лікування полягає в хірургічному видаленні мертвої кістки й джерела інфекції, тоді як антибіотики, які призначає лікар, лише доповнюють його.
Хірургічне лікування →Також: перелом щелепи через пародонтит, щелепа зламалася сама
Патологічний перелом — перелом щелепи, ослабленої хворобою, від незначного зусилля: під час гри, розкушування ласощів чи видалення зуба. Найчастіше причиною є тяжкий пародонтит навколо нижніх ікол і перших молярів у дрібних собак, у яких кістки там зовсім мало, а також пухлини й кісти. Такий перелом гірше зростається, тому лікування поєднує стабілізацію щелепи з усуненням причини, а запобігти йому допомагає вчасне лікування пародонтиту.
Переломи щелеп →Також: бактерії в крові, вплив зубів на органи
Бактеріємія — потрапляння бактерій у кровотік. При пародонтиті запалені ясна кровоточать, і бактерії з кишень регулярно проникають у кров, коли тварина їсть, гризе, під час чищення зубів і стоматологічних процедур; здоровий організм зазвичай швидко з цим справляється. Дослідження пов’язують пародонтальну хворобу собак зі змінами в нирках, печінці та серці, тому лікування пародонтиту важливе не лише для рота, а рішення, чи потрібен тварині антибіотик перед процедурою, ухвалює лікар з урахуванням її загального стану.
Як влаштований рот: захисний бар’єр і кровопостачання →Також: професійна чистка зубів, чистка зубів під наркозом, ультразвукова чистка
Санація ротової порожнини — загальна назва професійного очищення зубів під анестезією. Скейлінг над яснами прибирає видимий камінь, скейлінг під яснами очищає щілину між яснами й зубом та кишені, а полірування згладжує поверхню, щоб наліт гірше на ній затримувався. Найважливіша частина — саме очищення під яснами, яке без анестезії неможливе, а сам термін «санація» не уточнює, чи зроблено знімки й оцінку кожного зуба, як у протоколі COHAT.
Санація та COHAT: у чому різниця →Також: екстракція зуба
Хірургічне видалення застосовують для багатокореневих зубів, ікол із довгими коренями, зламаних коренів і зубів, що зрослися з кісткою. Лікар відкриває клапоть ясен, за потреби обережно знімає частину кістки, розділяє зуб на однокореневі частини й видаляє кожен корінь, а рану закриває швами, що розсмоктуються. Процедуру проводять під анестезією з місцевими блоками, а контрольний знімок підтверджує, що в кістці не залишилося фрагментів.
Детальніше про видалення зубів →Також: навмисне залишення кореня
Ампутація коронки — метод лікування резорбції зубів (TR) у котів, коли коронку видаляють, а корінь, що вже заміщується кісткоподібною тканиною, навмисно залишають. Її виконують лише за типу 2, коли на знімку не видно ні кореневого каналу, ні періодонтальної щілини, немає пародонтиту й запалення біля верхівки кореня, а в кота немає стоматиту. Без дентального знімка ампутацію не виконують, а надалі стан кореня контролюють знімками.
Лікування резорбції зубів →Також: лікування кореневих каналів, ендодонтія
Ендодонтичне лікування — збереження зуба з інфікованою або мертвою пульпою: пульпу видаляють, канал очищують, дезінфікують і герметично заповнюють, а коронку закривають реставрацією. Так прибирають джерело болю й інфекції, а зуб залишається на місці й продовжує працювати. Метод застосовують передусім для важливих зубів, як-от ікол і великих хижих зубів, якщо корінь і кістка навколо нього це дозволяють, а результат перевіряють контрольними знімками.
Детальніше про ендодонтію →Також: збереження живої пульпи
Вітальна пульпотомія — лікування свіжого перелому з відкритою пульпою, під час якого видаляють лише верхню, забруднену частину пульпи біля лінії перелому, а решту зберігають живою. На неї накладають лікувальний матеріал і герметично закривають зуб реставрацією. Метод підходить, коли від травми минуло небагато часу, особливо для молодих собак, у яких жива пульпа продовжує зміцнювати стінки кореня, а результат обов’язково контролюють знімками в динаміці.
Про вітальну пульпотомію →Також: пломба
Реставрація — відновлення втраченої частини зуба пломбувальним матеріалом, найчастіше композитом. Її застосовують при карієсі, дефектах емалі, неускладнених переломах і після лікування каналів, щоб закрити дентин від бактерій і відновити форму зуба. Перед реставрацією зуб перевіряють знімком, а при резорбції зубів (TR) пломби не допомагають, бо руйнування триває під ними.
Реставрація зуба у собак →Також: герметик для зубів
Герметизація фісур — профілактичне покриття глибоких ямок і борозен на жувальній поверхні великих задніх зубів рідким пломбувальним матеріалом. Герметик закриває місця, де затримуються наліт і залишки їжі, і зменшує ризик карієсу. Її виконують на здорових зубах за клінічними показаннями, зазвичай у собак із глибокими фісурами або вже виявленим карієсом на інших зубах.
Кейс: герметизація фісур →Також: цирконієва коронка
Зубна коронка — індивідуально виготовлений «ковпачок», який повністю покриває ослаблений зуб і захищає його від нового перелому. Її розглядають після лікування каналів або при значному руйнуванні коронки, особливо в собак, які сильно навантажують ікла під час роботи, спорту чи гри. Матеріал коронки, наприклад цирконій, і саму доцільність коронки визначають після знімків і оцінки прикусу.
Детальніше про коронки →Також: GTR-терапія, регенеративна пародонтальна терапія
GTR — метод лікування локального кісткового дефекту навколо зуба, ураженого пародонтитом. Після ретельного очищення кореня дефект за клінічними показаннями заповнюють кістковозамінним матеріалом і накривають спеціальною мембраною-бар’єром, яка не дає яснам заростати в дефект і дає час відновитися кістці та зв’язці. Метод підходить не для кожного зуба: рішення ухвалюють за даними зондування й знімків, а результат залежить і від ретельного домашнього догляду.
Кейс: GTR і PRF у кота →Також: PRF-терапія
PRF — концентрат із власної крові тварини, який готують під час процедури: кров центрифугують і отримують фібриновий згусток із тромбоцитами та факторами росту. Його вкладають у лунку після видалення зуба, у пародонтальний дефект або під клапоть, щоб підтримати природне загоєння м’яких тканин. Це допоміжний метод, який використовують за клінічними показаннями, часто разом із GTR.
Про регенеративну терапію →Також: гінгівопластика, видалення розрослих ясен
Гінгівектомія — хірургічне видалення надлишку ясен, які розрослися й закривають частину коронки. Під такими яснами утворюються хибні кишені, де затримуються наліт і їжа, а розрослі ясна можуть травмуватися під час змикання щелеп. Ясна видаляють до здорового рівня й формують правильний контур (гінгівопластика), а тканину за клінічними показаннями відправляють на гістологію.
Кейс: гінгівектомія у кошеняти →Також: перелом щелепи, стабілізація щелепи
Шинування — стабілізація перелому щелепи після падіння, удару чи укусу за допомогою шини на зубах, дротяних лігатур або їх поєднання. Головна мета — повернути правильне змикання зубів і втримати уламки нерухомими, поки кістка зростається, зберігши зуби там, де це можливо. Перед лікуванням ушкоджені зуби й кістку оцінюють на знімках, може знадобитися КТ, а шину знімають після контрольного обстеження.
Детальніше про переломи щелепи →Також: п’єзотом, ультразвукова хірургія кістки
П’єзохірургія — робота з кісткою інструментом, кінчик якого коливається з ультразвуковою частотою. Він ріже переважно тверду мінералізовану тканину й менше зачіпає ясна, судини та нерви, а також дає змогу працювати точно в обмеженому просторі. Його використовують при складних видаленнях, видаленні непрорізаних зубів і кіст, але вибір інструмента залежить від клінічної ситуації й не гарантує однакового результату в кожному випадку.
Детальніше про п’єзохірургію →Також: корекція прикусу, ортодонтія
Ортодонтичне лікування у тварин — корекція положення зубів, щоб вони не травмували ясна, піднебіння чи інші зуби; його мета — комфортний прикус, а не косметика. Залежно від віку й ситуації це може бути видалення тимчасових зубів, що заважають, індивідуальна ортодонтична конструкція або інші методи за клінічними показаннями. План складають після огляду й оцінки прикусу, а лікування потребує контрольних оглядів і ретельної домашньої гігієни.
Детальніше про ортодонтію →Також: глибоке очищення під яснами, кюретаж кишень
Згладжування коренів — очищення поверхні кореня в пародонтальній кишені від нальоту й каменю спеціальними тонкими інструментами під анестезією. Гладкий чистий корінь гірше утримує наліт, а ясна можуть щільніше до нього прилягти, тому запалення зменшується, а кишеня може стати мілкішою. Метод підходить для неглибоких кишень, для глибших може знадобитися клаптева операція, а результат залежить від щоденного домашнього догляду та контрольних оглядів.
Лікування пародонтиту →Також: відкритий кюретаж, пародонтальна хірургія
Клаптева операція — хірургічне лікування глибоких пародонтальних кишень: лікар відшаровує ясна, щоб побачити корінь і кістку, ретельно очищує їх, за потреби вирівнює кістку або заповнює дефект регенеративним матеріалом, а потім підшиває ясна на місце. Так можна очистити ділянки, недоступні при закритому кюретажі. Метод має сенс лише для зубів із достатньою опорою та тоді, коли власник готовий щодня чистити тварині зуби, інакше надійнішим рішенням буває видалення.
Хірургія пародонту →Також: кістковий графт, остеопластичний матеріал
Кістковий трансплантат — матеріал, який вкладають у кістковий дефект, щоб він заповнився новою кісткою: власна кістка тварини або готовий кістковозамінний матеріал. Його використовують при пародонтальних дефектах разом зі спрямованою тканинною регенерацією, після видалення кіст і інколи після складного видалення зубів, щоб підтримати ослаблену щелепу. Матеріал не діє миттєво: він слугує каркасом, який поступово заміщується власною кісткою, а результат оцінюють контрольними знімками.
Регенеративне лікування пародонту →Також: розсічення ясен над зубом, допомогти зубу прорізатися
Оперкулектомія — невелике хірургічне втручання, під час якого видаляють ділянку щільних ясен над зубом, що вже сформувався, але не може прорізатися. Вона має сенс у молодої тварини, поки корінь зуба ще росте й зуб здатен рухатися: після звільнення коронки він може прорізатися сам. Перед втручанням роблять дентальний знімок, щоб переконатися, що зуб розташований правильно й навколо нього немає кісти, а в дорослої тварини такий зуб зазвичай видаляють.
Непрорізаний зуб у собаки →Також: інтерцептивне видалення тимчасових зубів, рання корекція прикусу
Інтерцептивна ортодонтія — раннє втручання в цуценят і кошенят, мета якого — усунути перешкоду для нормального росту щелеп і правильного прорізування постійних зубів. Найчастіше це видалення тимчасових зубів, які впираються в ясна чи піднебіння або «замикають» щелепу в неправильному положенні. Втручання не гарантує ідеального прикусу, бо ріст щелеп значною мірою визначає генетика, але дає щелепі шанс розвиватися вільніше й прибирає біль, тому його не відкладають, щойно проблему помічено.
Неправильний прикус у цуценяти →Також: повернути вибитий зуб, реімплантація зуба
Реплантація — повернення вибитого чи зміщеного зуба в лунку під анестезією з фіксацією шиною до сусідніх зубів на кілька тижнів, поки загоюється зв’язка навколо кореня. Найкращі шанси, якщо зуб повернули швидко, а корінь не висох і не був пошкоджений. Під час вивиху судини й нерв зуба розриваються, тому згодом зазвичай потрібне лікування каналів і контрольні знімки, адже навіть вдала реплантація не виключає пізнішої резорбції кореня.
Що робити, якщо зуб вибили →Також: видалення частини щелепи, резекція щелепи
Мандибулектомія — видалення частини нижньої щелепи, максилектомія — частини верхньої разом із пухлиною та запасом здорових тканин навколо. Так лікують пухлини, що проростають у кістку, як-от акантоматозну амелобластому чи злоякісні новоутворення, а обсяг операції планують за гістологією та КТ. Собаки здебільшого добре пристосовуються й після загоєння їдять звично, хоча може змінитися вигляд морди чи положення язика; котам адаптація інколи дається важче, і їм може знадобитися тимчасова допомога з годуванням.
Лікування новоутворень у роті →Також: знеболення після стоматологічної процедури, чим знеболити зуби
Мультимодальне знеболення — поєднання кількох методів, які діють на біль різними шляхами: місцевих стоматологічних блоків, знеболювальних препаратів під час анестезії та після неї, а також усунення самої причини болю. Таке поєднання контролює біль краще, ніж один засіб, і дає змогу використовувати менші дози кожного. Препарати й тривалість знеболення вдома призначає лише лікар з урахуванням виду тварини, її ваги та стану: людські знеболювальні, як-от ібупрофен, парацетамол чи аспірин, небезпечні для собак і котів, а парацетамол особливо токсичний для котів.
Чим знеболити і чого не давати →Також: антибіотики при хворих зубах, чи потрібні антибіотики
Раціональне застосування антибіотиків означає призначати їх лише тоді, коли вони справді потрібні, і не замінювати ними лікування. При пародонтиті, абсцесі кореня чи зламаному зубі джерело інфекції залишається на місці, тому антибіотик може тимчасово зменшити набряк, але не прибирає причину, і після курсу проблема повертається. Професійні настанови не рекомендують давати антибіотики всім тваринам перед чисткою чи видаленням зубів: їх призначають за клінічними показаннями, наприклад при поширеній інфекції, загальних симптомах чи ослабленому імунітеті, а зайві курси сприяють стійкості бактерій.
Антибіотики при хворих зубах →Також: наркоз, загальна анестезія
Інгаляційна анестезія — загальна анестезія, яку після введення в сон підтримують анестезуючим газом через інтубаційну трубку в трахеї. Трубка захищає дихальні шляхи від води, крові та залишків каменю, а глибину анестезії можна точно регулювати впродовж процедури. Її проводить і контролює окремий ветеринарний лікар-анестезіолог, тож ветеринарний лікар-стоматолог може повністю зосередитися на діагностиці й лікуванні.
Детальніше про анестезію →Також: місцеві дентальні блоки, провідникова анестезія
Місцеві стоматологічні блоки — введення місцевого анестетика біля нервів, що іннервують зуби та щелепу, на додачу до загальної анестезії. Вони блокують больові сигнали від ділянки лікування під час процедури й на початку відновлення. Професійні настанови зазначають, що блоки можуть зменшувати потребу в інгаляційному анестетику, тому їх виконують перед болісними маніпуляціями, як-от видаленням зубів.
Як проходить анестезія →Також: аналізи перед наркозом, обстеження перед наркозом
Передньоанестезійне обстеження — перевірка стану здоров’я перед анестезією, щоб виявити приховані хвороби й підібрати протокол анестезії. Обсяг визначають за віком, анамнезом і станом тварини: це може бути загальний і біохімічний аналіз крові, ЕхоКГ серця, УЗД органів черевної порожнини та інші дослідження. Сам по собі вік не є протипоказанням до анестезії, важливіші загальний стан і результати обстежень.
Наркоз літній тварині →Моніторинг анестезії — безперервне спостереження за диханням, серцевим ритмом, насиченням крові киснем, артеріальним тиском і температурою тіла впродовж усієї процедури. Його веде ветеринарний лікар-анестезіолог, який коригує протокол, щойно показники змінюються. Спостереження триває й після завершення лікування — до стабільного пробудження тварини.
Як контролюють анестезію →Також: стоматологія без анестезії, косметична чистка
Чистка без наркозу — зіскоблювання видимого каменю з зубів тварини, яка не спить. AVDC не вважає це прийнятною альтернативою: без анестезії неможливо очистити зуби під яснами, провести зондування й зробити знімки, а гострі інструменти поруч із рухливою твариною можуть травмувати ясна. Зуби виглядають чистішими, але пародонтит під яснами триває, тож власник отримує хибне відчуття, що проблему вирішено.
Чому чистка без наркозу небезпечна →Також: інтубаційна трубка, ендотрахеальна трубка
Інтубація — введення м’якої трубки в трахею тварини, яка вже спить, щоб через неї подавати кисень і анестезуючий газ. Манжета на трубці щільно прилягає до стінок трахеї й не дає воді, крові та залишкам каменю потрапити в дихальні шляхи під час стоматологічної процедури. Трубку обережно виймають, коли тварина починає прокидатися; після цього вона може трохи покашлювати, а якщо кашель не минає чи посилюється, варто повідомити лікаря.
Анестезія у ветеринарній стоматології →Також: седація, легкий наркоз
Седація — медикаментозне заспокоєння, за якого тварина сонлива й розслаблена, але її дихальні шляхи не захищені трубкою, а реакції на біль і подразнення частково зберігаються. Її використовують для коротких неболісних маніпуляцій або як премедикацію перед анестезією. Для повноцінного стоматологічного лікування й дентальної рентгенографії потрібна загальна анестезія з інтубацією: лише так можна безболісно працювати під яснами, а вода й залишки каменю не потраплять у дихальні шляхи.
Чому стоматологія під анестезією →Також: капнограф, контроль вуглекислого газу
Капнографія — безперервне вимірювання вуглекислого газу у видихуваному повітрі під час анестезії, яке на моніторі видно як число та криву на кожен вдих і видих. За нею анестезіолог одразу бачить, чи правильно стоїть інтубаційна трубка, чи достатньо тварина дихає і чи не потрібна їй допомога з диханням. Капнографія — одна зі складових моніторингу анестезії разом із пульсоксиметрією, ЕКГ, вимірюванням тиску й температури.
Чи безпечний наркоз →Також: як чистити зуби собаці, як чистити зуби коту
Щоденне чищення зубів м’якою щіткою з ветеринарною пастою — найефективніший спосіб домашнього контролю нальоту. Привчати тварину варто поступово, з похвалою, приділяючи увагу зовнішній поверхні зубів біля краю ясен. Щітка прибирає наліт, але не камінь і не лікує вже наявний пародонтит, тому якщо ясна болять чи кровоточать, спершу потрібні огляд і лікування.
Домашній догляд за зубами →Також: зубна паста для собак, зубна паста для котів
Ветеринарна зубна паста розрахована на те, що тварина її ковтає: вона не піниться й має привабливий для тварин смак. Людську пасту використовувати не можна, бо вона містить фтор і піноутворювачі, а частина паст — ксиліт, токсичний для собак. Головну роботу виконує щітка, а паста робить чищення приємнішим для тварини.
Чому не можна людську пасту →Також: Veterinary Oral Health Council
VOHC (Veterinary Oral Health Council) — незалежна ветеринарна рада, яка присвоює свій знак продуктам для догляду за зубами тварин: кормам, ласощам, жувальним виробам, щіткам і добавкам до води. Знак означає, що виробник надав результати досліджень, які показали зменшення нальоту чи зубного каменю за стандартами ради. Такий продукт допомагає в профілактиці, але не лікує наявні хвороби й не замінює чищення зубів та професійного лікування.
Дентальні ласощі: що працює →Також: кістки для зубів, жувальні іграшки
Дентальні ласощі й жувальні вироби можуть механічно або завдяки складу зменшувати накопичення нальоту, якщо підходять тварині за розміром і їх дають регулярно. Надійніший вибір — продукти зі знаком VOHC. Надто тверді предмети, як-от кістки, роги чи тверді нейлонові іграшки, можуть ламати зуби: простий орієнтир — якщо на виробі не залишається слід від нігтя, він, імовірно, надто твердий.
Які кістки ламають зуби →Також: огляд-консультація, огляд зубів
Профілактичний огляд у свідомості допомагає вчасно помітити наліт, камінь, зламані чи зайві зуби, проблеми прикусу та зміни на яснах. Частоту оглядів підбирають індивідуально: вона залежить від віку, породи, стану зубів і попереднього лікування. Огляд без анестезії не показує, що відбувається під яснами, тому при виявлених змінах рекомендують COHAT зі знімками.
Як часто потрібен огляд →Також: антисептик для рота, ополіскувач для рота тварин
Хлоргексидин — антисептик, який входить до складу деяких ветеринарних гелів, ополіскувачів і серветок для рота й тимчасово зменшує кількість бактерій нальоту. Він може бути корисним доповненням догляду, наприклад після стоматологічної процедури, але не прибирає камінь, не лікує пародонтит чи стоматит і не замінює чищення зубів щіткою. Тривале використання може фарбувати зуби, а гіркий смак не подобається багатьом котам, тому засіб і тривалість застосування варто узгодити з лікарем, а людські ополіскувачі тваринам не підходять.
Догляд після видалення зубів →Також: рідина для зубів у воду, засіб від запаху з рота у воду
Добавки до води — рідини, які додають у миску з питною водою, щоб уповільнити накопичення нальоту чи каменю й зменшити запах. Їхній ефект помірний, тому надійніший вибір — продукти зі знаком VOHC, і навіть вони лише доповнюють щоденне чищення зубів. Деякі тварини через незвичний смак починають пити менше, тож за цим варто стежити, особливо в котів і тварин із хронічними хворобами, а запах із рота, що не минає, — привід для огляду, а не для маскування.
Що справді працює для зубів →Також: корм для зубів, чи чистить сухий корм зуби
Дентальний корм — спеціально розроблений сухий корм, гранули якого не розсипаються одразу, а під час розкушування механічно очищують поверхню зуба, або який містить речовини, що уповільнюють утворення каменю. Звичайний сухий корм так не працює: гранули здебільшого розколюються від кінчика зуба й майже не торкаються краю ясен, тому твердження «сухий корм чистить зуби» — міф. Дентальний корм зі знаком VOHC допомагає в профілактиці, але не прибирає вже наявний камінь і не замінює чищення зубів, а вибір раціону варто обговорити з лікарем.
Міфи про зуби собак і котів →Також: напальчник для зубів, силіконова щітка на палець
Щітка-напальчник — силіконовий чохол на палець із м’якими щетинками, з якого зручно починати привчати тварину до чищення зубів. Однак щетинки в нього товсті й короткі, тому він гірше за звичайну м’яку щітку очищує край ясен, де накопичується наліт, а в котів і дрібних собак ним важко дістати до задніх зубів. До того ж палець опиняється між зубами, тож, коли тварина звикне, краще перейти на маленьку щітку з ручкою, а будь-який біль чи кров під час чищення — привід для огляду.
Як чистити зуби коту →Також: яку кістку можна собаці, чи не надто тверда іграшка
«Тест нігтем» — простий спосіб перевірити, чи не надто твердий жувальний виріб: натисніть на нього нігтем, і якщо слід не залишається, предмет, імовірно, може зламати зуб. Ще один орієнтир — виріб має трохи гнутися, а не бути твердим як камінь, і вам не хотілося б, щоб ним ударили по коліну. Небезпечні для зубів кістки, роги, копита, тверді нейлонові іграшки й каміння, а розмір ласощів має бути таким, щоб тварина не могла проковтнути їх цілком.
Які кістки можна собаці →Також: як оглянути зуби собаці, як оглянути зуби коту, чек-лист огляду рота
Щомісячний домашній огляд — кілька хвилин при доброму світлі, коли ви обережно піднімаєте губу й дивитеся на край ясен, наліт і камінь, кінчики ікол і великі задні зуби, колір зубів, різці, а також щоки, піднебіння, язик і контури морди. Так можна вчасно помітити зламаний чи потемнілий зуб, почервоніння ясен, наріст, виразку чи припухлість. Домашній огляд не замінює огляду в лікаря й не показує, що відбувається під яснами, а силоміць розкривати рот тварині, якій боляче, не варто: краще сфотографувати те, що видно, і записатися на огляд-консультацію.
Як оглянути рот удома →