Зуби у брахіцефалів:французький бульдог, мопс, перський кіт

Як вкорочений череп впливає на зуби

Брахіцефалія — це вкорочена, «приплюснута» морда, закріплена селекцією. Серед собак це французькі та англійські бульдоги, мопси, бостон-тер’єри, ши-тцу, пекінеси; серед котів — перські, екзотичні короткошерсті, гімалайські. Лицева частина черепа в них коротша, особливо верхня щелепа, але зубів від цього не поменшало: у дорослої собаки їх 42, у дорослого кота — 30.

Зубам бракує місця, і це помітно вже під час звичайного огляду:

• скупченість — зуби стоять впритул один до одного, без звичних проміжків;
• поворот навколо осі — премоляр розвернутий боком або майже поперек зубного ряду;
• налягання — один зуб частково заходить за інший;
• зміщені зуби — зуб прорізався з внутрішнього чи зовнішнього боку від ряду або під кутом;
• непрорізані чи відсутні зуби — для частини зубів місця не вистачило зовсім.

Кожен такий контакт — пастка для нальоту. Щетинки щітки, язик і щоки туди не дістають, а залишки корму застрягають між зубами. Тому в брахіцефалів запалення ясен нерідко починається саме в тісних ділянках: сусідній зуб може бути здоровим, а між двома повернутими премолярами вже формується пародонтальна кишеня.

Перські та екзотичні коти

У котів із дуже короткою мордою зуби теж можуть стояти тісно або під кутом, а нижня щелепа — виступати вперед. Водночас для котів будь-якої породи актуальні гінгівіт, пародонтит і резорбція зубів (TR), тому на огляді я оцінюю не лише «породні» особливості, а всю ротову порожнину.

Якщо перський кіт змінив манеру їсти — став обережніше розкушувати корм, упускати його чи їсти на один бік, — не списуйте це на форму морди: так може виявлятися зубний біль.

Прикус у бульдога і мопса: коли це норма породи

У більшості собак і котів прикус «ножицеподібний»: верхні різці трохи перекривають нижні, а нижнє ікло стоїть у проміжку між верхнім третім різцем і верхнім іклом. У брахіцефалів верхня щелепа коротша, тому нижня нерідко виступає вперед і нижні різці опиняються попереду верхніх. За номенклатурою AVDC це малоклюзія 3-го класу (мезіоклюзія нижньої щелепи), у побуті — «бульдожий» прикус. Для бульдогів і мопсів такий прикус закладений у стандарт породи.

Але стандарт породи — не медичний критерій. Для мене головне питання інше: чи торкаються зуби м’яких тканин або один одного там, де не повинні. Якщо ні, прикус лишається породною рисою і лікування не потребує. Якщо так — це травматична оклюзія: вона болить щодня, залишає ранки та ямки на яснах і піднебінні, стирає або сколює зуби.

Що роблять, якщо зуби травмують ясна чи піднебіння

Скелетний прикус брахіцефала ортодонтія не змінює: вона працює з положенням окремих зубів. Тож мета лікування — не «правильний» прикус за підручником, а рот без болю й травм. План я складаю після огляду й дентальних знімків, бо від коренів, стану пульпи й віку тварини залежить, що можливо:

• у цуценят — видалення тимчасових зубів, які травмують піднебіння або заважають постійним зубам стати на місце;
• ортодонтична корекція — переміщення окремих зубів, наприклад за допомогою похилої площини, коли це реально для конкретного прикусу;
• вкорочення коронки з вітальною пульпотомією — зуб стає коротшим і перестає травмувати, а живу пульпу захищають пломбою й контролюють на знімках;
• видалення зуба, що травмує, — коли інші методи не підходять.

Детальніше про ці методи — на сторінці ортодонтія та корекція прикусу. Якщо ви бачите ранку чи ямку на піднебінні, почніть зі сторінки ікло впирається в піднебіння — там описано, як оглянути рот удома і що робити до візиту.

Бракує зуба: непрорізані зуби та зубовмісні кісти

Коли в короткій щелепі бракує місця, частина зубів може не прорізатися й лишитися в кістці чи під щільними яснами. У собак це нерідко стосується нижніх перших премолярів (зуби 305 і 405), але непрорізаними бувають і ікла, й інші зуби. Схильність до цього мають брахіцефалічні й дрібні породи.

Непрорізаний зуб довго нічим себе не виявляє. Але навколо його коронки може сформуватися зубовмісна (фолікулярна) кіста — порожнина з рідиною, яка поступово збільшується й руйнує кістку щелепи та корені сусідніх зубів. Кіста формується не біля кожного непрорізаного зуба, і передбачити це за зовнішнім виглядом неможливо. Зубовмісні кісти в собак вивчають у клініко-гістологічних дослідженнях — зокрема, у роботі Vesterinen et al. (2024) проаналізовано 279 таких кіст у 192 собак.

Ясна над непрорізаним зубом виглядають так само, як там, де зуба немає взагалі. Тому відсутній зуб у брахіцефала — привід для дентальної рентгенографії, навіть якщо тварина почувається добре: лише знімок покаже, чи зуб не сформувався, чи лишився в кістці, чи від нього залишився корінь. Що робити, коли ви помітили проміжок, — на сторінці бракує зуба.

У кота проміжок у зубному ряду теж потребує знімка: зуб міг бути втрачений через резорбцію зубів (TR), зламатися з коренем, що лишився в кістці, або не сформуватися зовсім.

Непрорізаний зуб, біля якого вже є кіста, видаляють разом з її оболонкою, а тканину кісти досліджують гістологічно. Що раніше знайдено зуб, то менше кістки встигає зруйнуватися. Інколи обирають спостереження з чітким планом контрольних знімків, а за великої кісти може знадобитися КТ. Детально про діагностику й варіанти лікування — у статті непрорізаний зуб у собаки.

Пародонтит у брахіцефалів: чому він починається між зубами

Пародонтит запускає бактеріальний наліт: спершу запалюються ясна, згодом запалення переходить на зв’язку й кістку навколо кореня. Багато брахіцефалів — собаки невеликого розміру, а в дрібних собак кістки навколо коренів менше, тож навіть невелика її втрата суттєво послаблює зуб.

Пародонтальні кишені в тісному роті часто ховаються там, де їх не видно: між зубами, з боку піднебіння, на поверненій поверхні зуба. Неприємний запах, червоні чи кровоточиві ясна — привід для огляду, але відсутність цих ознак не означає, що ясна здорові. Глибину кишень і втрату кістки визначають лише зондуванням і дентальною рентгенографією під анестезією.

Лікування залежить від стадії: санація над і під яснами, лікування пародонтальних кишень, у частині випадків — регенеративні методики. Якщо два зуби стоять так тісно, що ділянку неможливо утримувати чистою, а пародонтит уже руйнує кістку, інколи доцільно видалити один із них, щоб зберегти сусідній. Таке рішення я ухвалюю лише після знімків. Про стадії й симптоми — у статті пародонтит у собак.

Анестезія для французького бульдога, мопса чи перса: що враховують

У брахіцефалів дихальні шляхи вужчі: звужені ніздрі, подовжене м’яке піднебіння, інколи вузька гортань і трахея. Цей комплекс називають брахіцефалічним обструктивним синдромом. Під анестезією і особливо під час пробудження, коли м’язи розслаблені, а трубку з трахеї вже видалили, дихальні шляхи можуть перекриватися. Також у таких пацієнтів враховують ризик регургітації — закидання вмісту шлунка. Подібні особливості можуть мати й короткоморді коти, тож для перських котів і екзотів план складають так само уважно.

Тому анестезію для брахіцефала планують окремо, а проводить і контролює її ветеринарний лікар-анестезіолог — я в цей час працюю в ротовій порожнині. Загальний підхід описаний на сторінці анестезія та безпека; ось що змінюється для короткомордих пацієнтів:

1. 01

   До процедури

   Огляд і обстеження за індивідуальним планом. Розкажіть, чи хропе тварина, чи дихає з відкритим ротом, як переносить спеку й навантаження, чи бувають зупинки дихання уві сні, блювання чи регургітація. За вираженого порушення дихання може знадобитися консультація іншого фахівця щодо дихальних шляхів.

2. 02

   Введення в анестезію

   Перед введенням тварині, як правило, дають подихати киснем, а саме введення й інтубацію проводять швидко й контрольовано, щоб дихальні шляхи якнайшвидше були захищені трубкою.

3. 03

   Під час процедури

   Анестезіолог безперервно стежить за диханням, серцевим ритмом, насиченням крові киснем, тиском і температурою. Трубка в трахеї захищає дихальні шляхи від води, нальоту й крові.

4. 04

   Пробудження

   Трубку видаляють пізніше, ніж зазвичай, — коли тварина вже ковтає й тримає голову. Далі — положення на грудях із піднятою головою і спостереження за диханням, доки воно не стане стабільним.

5. 05

   Удома

   Письмові рекомендації щодо годування, препаратів і спостереження. Утруднене дихання, бліді чи синюшні ясна — привід одразу зв’язатися з клінікою.

Догляд удома, коли в роті тісно

Щоденне чищення — найдієвіший домашній захід, а в скупченому роті особливо важлива техніка:

• щітка з маленькою головкою — дитяча м’яка або ветеринарна для дрібних порід: вона краще заходить за повернуті зуби, ніж велика;
• кут близько 45° до ясен і короткі рухи — так щетинки потрапляють у проміжки між зубами й під край ясен;
• особлива увага премолярам — саме там зуби нерідко стоять тісно чи повернуті;
• ветеринарна зубна паста — людська не підходить;
• вільне дихання — не тримайте рот закритим силою й не притискайте ніс, робіть паузи: короткомордим тваринам і так важче дихати носом;
• перським котам — поступове привчання, по кілька секунд, із винагородою; якщо кіт не дозволяє чистити зуби, обговоримо реалістичний план.

Дентальні ласощі, гелі й ополіскувачі можуть бути лише доповненням до щітки; серед них варто обирати продукти з печаткою VOHC. Раз на тиждень піднімайте губи й оглядайте ясна, піднебіння та проміжки між зубами. Покроково про техніку — у статті як доглядати за зубами собаки або кота вдома.

Коли показати брахіцефала стоматологу і що входить в огляд

Уперше — під час зміни зубів, з 3–4 місяців: так можна вчасно помітити тимчасові зуби, які не випали, травматичний прикус і зуби, що не з’явилися. Після зміни зубів варто перевірити, чи всі постійні зуби на місці. Дорослій тварині огляд потрібен регулярно, а інтервал я визначаю індивідуально — за станом ясен, тіснотою зубів і тим, наскільки вдається домашній догляд.

Якщо ви не в Києві, почніть з онлайн-консультації: за фото прикусу, ясен і піднебіння можна оцінити, наскільки терміново потрібен огляд. Сам огляд у ветеринарного лікаря-стоматолога складається з кількох етапів:

1. 01

   Огляд-консультація

   Без анестезії: рахую зуби, оцінюю прикус і контакти зубів, ясна, піднебіння, наліт і камінь, розпитую про дихання та харчування. Пояснюю, що видно вже зараз і що потребує знімків.

2. 02

   Підготовка

   Обстеження перед анестезією за індивідуальним планом і узгодження плану з анестезіологом.

3. 03

   COHAT під анестезією

   Огляд і зондування кожного зуба, повна дентальна рентгенографія, санація ротової порожнини над і під яснами.

4. 04

   Лікування й подальший план

   Лікування за клінічними показаннями, рекомендації щодо домашнього догляду та дата наступного огляду.

Поширені запитання