Карієс у собаки:як виглядає, чим небезпечний і як лікується

Чи буває карієс у собак і чому він з’являється

Карієс — це руйнування твердих тканин зуба кислотами. Бактерії зубного нальоту переробляють цукри й крохмаль з їжі та виділяють кислоти, які поступово розчиняють мінерали спершу емалі, а потім дентину — тканини під нею. Уражена ділянка розм’якшується й темнішає, і з часом у зубі утворюється порожнина.

У собак карієс трапляється рідше, ніж у людей. Серед причин зазвичай називають форму зубів: більшість із них загострені, без глибоких заглибин, де міг би затримуватися наліт. Має значення і склад слини та бактерій ротової порожнини, і раціон: цукру в ньому зазвичай менше, ніж у людському.

Але в собаки є й зуби з широкою жувальною поверхнею — моляри, якими вона розкушує та подрібнює їжу. У їхніх природних ямках і борознах затримуються наліт і залишки їжі, тож саме там карієс з’являється найчастіше. Тому жувальні поверхні молярів я окремо перевіряю під час кожного огляду під анестезією.

Де в собаки найчастіше буває карієс

Карієс у собак зазвичай починається там, де наліт довго лежить незайманим, — у глибоких ямках і фісурах премолярів і молярів:

• Верхні перші моляри (109 і 209) — найтиповіше місце: ямки на їхній широкій жувальній поверхні.
• Нижні моляри — заглибини на жувальній поверхні, з якою змикаються верхні зуби.
• Інші зуби з глибокими природними борознами, які важко очистити щіткою.

Номери 109 і 209 — це позначення зубів за модифікованою системою Тріадана, якою користуються ветеринарні стоматологи. Карієс нерідко уражає однакові зуби з обох боків, тож, знайшовши його з одного боку, я уважно перевіряю парний зуб.

Як виглядає карієс у собаки

Карієс розвивається повільно, і власники зазвичай помічають його випадково — під час чищення зубів або коли собака позіхає. Насторожити має:

• Темна — коричнева чи чорна — пляма в ямці на жувальній поверхні великого заднього зуба. Саме із запитанням «що це за чорна пляма на зубі собаки» найчастіше й приходять.
• Дірка в зубі — заглибина з темним м’яким вмістом, у якій можуть застрягати залишки їжі.
• Крейдяно-сірі краї емалі навколо плями: емаль утратила мінерали, а дентин під нею вже зруйнований.
• Відламана частина коронки — коли емаль над порожниною обвалюється.
• Зміни під час їжі: собака обережно бере тверді ласощі, розкушує їжу одним боком, упускає корм; з’являється неприємний запах із рота.

Головна ознака карієсу — консистенція: уражений дентин м’який, ніби шкіряний, і гострий стоматологічний зонд у нього занурюється та злегка «прилипає». Здорова емаль, стерта поверхня чи старий пігмент на дотик тверді й гладкі. Це перевіряють уже на огляді під анестезією.

Інші причини, через які зуб може виглядати «дірявим», я зібрала на сторінці Дірка в зубі.

Карієс чи ні: з чим його плутають

Темна цятка на зубі собаки — ще не діагноз. Схоже можуть виглядати кілька станів, і більшість із них лікують інакше:

• Пігмент і зубні відкладення. Коричневий наліт чи камінь лежить на поверхні зуба, частіше біля ясен, і не робить зуб м’яким. Що означає кожен відтінок, я пояснила в статті Жовті, коричневі й чорні зуби у собаки.
• Стертість. Верхівки зубів пласкі, а в центрі стертої поверхні — гладка тверда коричнева цятка третинного дентину, яким зуб захищається від повільного стирання. Детальніше — на сторінці Стерті зуби.
• Скол чи перелом з оголеним дентином. Гострі краї, «сходинка» на зубі, жовтуватий твердий дентин. Рожева чи темна цятка в центрі зламу — це вже відкрита пульпа.
• Дефекти емалі. Шорсткі крейдяні, жовті чи коричневі ділянки, часто на кількох зубах; вони виникають ще під час розвитку зуба і на дотик тверді.
• Потемнілий зуб. Якщо рожевим, сірим чи фіолетовим став увесь зуб, колір змінився зсередини — через ураження пульпи. Про це — на сторінці Потемнів зуб.
• Резорбція зубів (TR). Трапляється і в собак: дефект зазвичай розташований біля ясен, і його заповнює ясенна тканина.

На око, а тим паче на фото, ці стани легко сплутати. Тому остаточно карієс від них відрізняють на огляді під анестезією — зондом і на дентальних знімках.

Чим небезпечний карієс у собаки

Карієс сам не зупиняється і не заростає. Дентин м’якший за емаль, тож, пройшовши крізь неї, ураження швидше розходиться вглиб і вбік — під ще цілою емаллю. Через це маленька пляма зверху часто приховує значно більшу порожнину.

Далі події розвиваються так само, як після перелому зуба: бактерії досягають пульпи, вона запалюється (пульпіт) і з часом гине, а інфекція виходить через верхівки коренів у кістку. Від верхніх молярів запалення інколи проявляється набряком чи норицею під оком. Як розвивається пульпіт і чим він небезпечний, я пояснила в статті Пульпіт у собаки чи кота.

Зуб із глибоким карієсом болить, навіть якщо собака їсть як завжди: тварини пристосовуються й розкушують їжу іншим боком. Тому відсутність скарг — не привід чекати.

1. 01

   Емаль

   Темна пляма чи неглибока ямка. На цьому етапі ураження зазвичай невелике, і зуб відновлюють реставрацією.

2. 02

   Дентин

   Порожнина поглиблюється й розширюється під емаллю. Якщо пульпа не уражена, зуб ще можна відновити пломбою.

3. 03

   Пульпа

   Карієс дійшов до пульпи: пульпіт, згодом загибель пульпи. Щоб зберегти зуб, потрібне лікування каналів.

4. 04

   Кістка біля кореня

   Інфекція виходить за верхівку кореня: абсцес, набряк, нориця. Зуб лікують ендодонтично або видаляють.

Як діагностують карієс у собаки

На огляді-консультації я дивлюся на зуби, ясна й прикус і можу запідозрити карієс за виглядом. Але оцінити глибину ураження в собаки, яка не спить, неможливо: для цього потрібно торкатися зуба зондом і робити знімки, а це можливо лише під загальною анестезією. Анестезію проводить і контролює окремий ветеринарний лікар-анестезіолог.

Під анестезією в межах COHAT я:

• перевіряю кожен зуб гострим стоматологічним зондом — м’який, «липкий» дентин відрізняє карієс від пігменту й третинного дентину;
• оглядаю парні зуби з іншого боку та решту жувальних поверхонь;
• проводжу пародонтальне зондування — стан ясен і кістки теж впливає на вибір лікування;
• роблю дентальну рентгенографію всіх зубів: на знімку видно, наскільки близько ураження підійшло до пульпи, чи немає змін біля верхівок коренів і прихованих уражень в інших зубах.

Початковий карієс на знімку може бути ще не видно, а глибину ураження знімок інколи недооцінює. Остаточно вона стає зрозумілою, коли розм’якшену тканину видаляють під час лікування, тому план я заздалегідь обговорюю з вами з урахуванням кількох можливих варіантів.

Як лікують карієс: залежно від глибини ураження

Карієс не лікують гелями, пастами чи антибіотиками: розм’якшену інфіковану тканину потрібно механічно видалити. Що робити далі, вирішують за клінічними показаннями — залежно від того, наскільки глибоко зайшло ураження:

• Реставрація (пломбування), якщо пульпа не уражена. Я видаляю весь розм’якшений дентин, формую порожнину й заповнюю її пломбувальним матеріалом, відновлюючи форму жувальної поверхні; сусідні глибокі фісури за потреби герметизую. Як це відбувається і чим реставрація відрізняється від коронки — у статті Реставрація зуба (пломбування) у собак і на сторінці реставраційної стоматології.
• Лікування кореневих каналів, якщо карієс дійшов до пульпи. Уражену чи загиблу пульпу видаляють, канали очищують і пломбують, а коронку відновлюють реставрацією. Моляри мають кілька коренів, тому таке лікування складніше, ніж для однокореневого зуба, а результат перевіряють на контрольних знімках. Детальніше — на сторінці ендодонтії та лікування каналів.
• Видалення, якщо зуб неможливо зберегти. Коли коронка зруйнована настільки, що її не відновити, ураження зайшло на корінь, є тяжкий пародонтит або лікування каналів неможливе, зуб видаляють хірургічно — з розділенням коренів і контрольним знімком.

Усі варіанти я пояснюю після знімків і погоджую з вами. Інколи для одного зуба можливі два шляхи, і вибір залежить від його ролі, стану інших зубів і того, чи зможете ви приходити на контрольні огляди.

Як зменшити ризик карієсу в собаки

Карієс виникає там, де наліт довго лежить на зубі, а його бактерії отримують вуглеводи з їжі. Тому профілактика зводиться до кількох речей:

• Щоденне чищення зубів м’якою щіткою й ветеринарною пастою: так наліт не встигає накопичуватися в ямках молярів. Людську пасту собакам не використовують — ксиліт у деяких із них токсичний для собак.
• Без солодкої та борошняної людської їжі. Печиво, булки, солодощі, десерти й «шматочок зі столу» дають бактеріям нальоту саме те, з чого вони виробляють кислоти. Найбільше шкодять часті перекуси такою їжею.
• Герметизація фісур за клінічними показаннями. Якщо на премолярах і молярах глибокі ямки й борозни, які щітка не очищує, під час COHAT їх можна закрити спеціальним рідким матеріалом — герметиком: поверхня стає гладшою, і наліт на ній затримується менше. У кейсі герметизації фісур у собаки так обробили природні борозни верхніх четвертих премолярів 108 і 208, де попри щоденне чищення швидко накопичувався наліт.
• Регулярні огляди. Як часто їх робити, я раджу індивідуально — з урахуванням стану зубів, домашнього догляду і того, чи знаходили карієс раніше. Герметик і пломби перевіряю під час планових оглядів.

А в котів буває карієс?

Справжній карієс у котів — не типова знахідка. Якщо в зубі кота ви бачите «дірку» біля ясен, рожеву пляму чи червону тканину, що ніби наростає на зуб, найчастіше це резорбція зубів (TR) — процес, у якому зуб руйнують власні клітини організму. Такий зуб не пломбують, бо резорбція триває під пломбою. Чому так і як її лікують — у статті Карієс у кота? Чому найчастіше це резорбція.

Резорбція трапляється і в собак, тому дефект біля ясен у собаки теж варто перевірити на знімку, а не одразу вважати його карієсом.

Від чого залежить вартість лікування карієсу

Перший крок — огляд-консультація. Діагностику й лікування проводять під інгаляційною анестезією з дентальною рентгенографією, у межах COHAT.

Вартість самого лікування залежить від кількості уражених зубів, глибини карієсу й обраного методу — реставрації, лікування каналів чи видалення, — тому я називаю її після діагностики.

Поширені запитання